1.    
  2.     АРМАТУ́РА

АРМАТУ́РА

АРМАТУ́РА, и, жін.

1. техн. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції;

//  Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування. Для нерухомого закріплення патронів і абажурів використовують різну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт.. електрообладнання. 1956, 32).

2. буд. У залізобетонних спорудах — сталевий каркас; також сукупність металевих частин, уміщених у який-небудь матеріал або споруду для зміцнення їх. Не згледілись, піднявся вже новий завод бетонний. Тепер для шлюзу, корпусів готують арматуру (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 88).

3. заст. Зброя, обладунок; риштунок;

//  мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою. Кімната [полковника].. переділена на дві половини; у більшій половині — арматура (Марко Кропивницький, V, 1959, 533).

Як правильно писати та вживати слово – АРМАТУ́РА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – АРМАТУ́РА Том 1 — Стор. 60. – словник української мови

Українська мова словник слово «АРМАТУ́РА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

АРМАТУ́РА

07.08.2018

Написати коментар