АВА́РИ

АВА́РИ, ів, мн. (одн. авар, а, чол.). Тюркські племена, які в VI ст. завоювали придунайські райони, заснували свою державу і проіснували там до початку IX ст. Історична обстановка в Центральній і Східній Європі істотно змінюється в середині VI ст. у зв’язку з появою тут аварів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 353).

Як правильно писати та вживати слово – АВА́РИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – АВА́РИ Том 1 — Стор. 8. – словник української мови

Українська мова словник слово «АВА́РИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).