1.    
  2.     БАГА́Ч

БАГА́Ч

БАГА́Ч, а, чол. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок, I, 1955, 358); — Бачив я: Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі, розкоші (Іван Франко, XIII, 1954, 32); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 4).

Як правильно писати та вживати слово – БАГА́Ч – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – БАГА́Ч Том 1 — Стор. 83. – словник української мови

Українська мова словник слово «БАГА́Ч» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

БАГА́Ч

29.10.2018

Написати коментар