1.    
  2.     БЕЗДУШНО

БЕЗДУШНО

БЕЗДУШНО. Присл. до бездушний 2, 3. Лежав [Бовдур], немов і не чув їх бесіди. Тільки очима кліпав, позираючи бездушно проти себе (Іван Франко, I, 1955, 311); Не можна вважати хорошим керівником того, хто за виробничими планами не бачить людей, бездушно ставиться до їх потреб і вимог (Радянська Україна, 23.IX 1956, 1).

Як правильно писати та вживати слово – БЕЗДУШНО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – БЕЗДУШНО Том 1 — Стор. 127. – словник української мови

Українська мова словник слово «БЕЗДУШНО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

БЕЗДУШНО

15.10.2018

Написати коментар