1.    
  2.     БЕЗГУЧНО

БЕЗГУЧНО

БЕЗГУЧНО. Присл. до безгучний. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Леся Українка, III, 1952, 463); Безгучно ронять верби пожовкле листя на чисті застиглі плеса води (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 656).

Як правильно писати та вживати слово – БЕЗГУЧНО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – БЕЗГУЧНО Том 1 — Стор. 125. – словник української мови

Українська мова словник слово «БЕЗГУЧНО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

БЕЗГУЧНО

08.10.2017

Написати коментар