БО́ЯЗНО

БО́ЯЗНО, рідко. Присл. до боязни́й. Мороз лютує, аж скрипить.., 1 сторож боязно кричить, Щоб злого пана не збудить (Тарас Шевченко, II, 1953, 98); В мене знов мороз на душу вдарив, І я боязно зирнув довкола (Іван Франко, XIII, 1954, 338); Дуже вона хвилювалась, боязно поглядала в зал (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 30); // у знач. присудк. сл. Страшно. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре (Марко Вовчок, I, 1955, 10); А вдаватися до рідних Тосі, як радить вона в листі, — незручно та й боязно (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 353).

Як правильно писати та вживати слово – БО́ЯЗНО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – БО́ЯЗНО Том 1 — Стор. 224. – словник української мови

Українська мова словник слово «БО́ЯЗНО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).