1.    
  2.     БО́КОМ

БО́КОМ

БО́КОМ, присл. Не прямо, а боковою частиною. Побіг старий не просто — боком І ввесь од радості згорів (Іван Котляревський, I, 1952, 152); Він ліг боком і лежав тихо (Панас Мирний, I, 1954, 321); Економ насунув шапку і якось боком просунувсь крізь юрму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 82); Іти можна лише боком, виставляючи плече вперед (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 19).

Як правильно писати та вживати слово – БО́КОМ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – БО́КОМ Том 1 — Стор. 213. – словник української мови

Українська мова словник слово «БО́КОМ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

БО́КОМ

16.10.2018

Написати коментар