ЦЕГЛЯ́СТИЙ

ЦЕГЛЯ́СТИЙ, а, е. Який нагадує цеглу (про колір); жовто-червоний. Вивертався [Лазар] у кріслі, одкидав ноги у довгих халявах, підпирав боки у жовтій сорочці й сердито наморщував сіре у цеглястих плямах обличчя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Забейко, я моделюю на клієнтці, пригляньтеся, це вам придасться! — Клієнтка — це жінка нотаря. Матеріал — цеглястий жоржет (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 25).

Значення слова – ЦЕГЛЯ́СТИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЦЕГЛЯ́СТИЙ Том 11 — Стор. 192. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЦЕГЛЯ́СТИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).