ЧАСОМІ́Р

ЧАСОМІ́Р, а, чол., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка, III, 1952, 289).

Значення слова – ЧАСОМІ́Р – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЧАСОМІ́Р Том 11 — Стор. 277. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЧАСОМІ́Р» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).