1.    
  2.     ЧІ́ПКО

ЧІ́ПКО

ЧІ́ПКО. Присл. до чіпкий. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 241); Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля, дивиться вгору (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10); Солдат, мов ведмідь, чіпко повз по землі… (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 259); * Образно. Слова старої матері вростали в її свідомість швидко і чіпко, як ті зерна, що падають в розпушений, прогрітий сонцем ґрунт (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 171).

Як правильно писати та вживати слово – ЧІ́ПКО

Джерело – словник СУМ – ЧІ́ПКО Том 11 — Стор. 341.

Тлумачення та значення слова «ЧІ́ПКО» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧІ́ПКО

27.04.2017

Написати коментар