ЧІПЛЯ́ННЯ

ЧІПЛЯ́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням чіпляти 1. Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Юрій Яновський, II, 1954, 135).

2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування. — Я знаю, чого ти оглядаєшся, чого ти вагаєшся… Є кілька причин: перша — Ніна, друга — моє оте чіпляння до тебе в лісі (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 109); Перед початком свята по залі ходили наглядачі, перевіряли: не лише як зодягнені учні, який назовні вигляд мають, але і те, в якому настрої учень зайшов до зали.. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 117).

Як правильно писати та вживати слово – ЧІПЛЯ́ННЯ

Джерело – словник СУМ – ЧІПЛЯ́ННЯ Том 11 — Стор. 341.

Тлумачення та значення слова «ЧІПЛЯ́ННЯ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).