1.    
  2.     ЧХАТИ

ЧХАТИ

ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок.

1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Марко Кропивницький, I, 1958, 178); Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 106);

//  розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає — стоїть (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і… вщух (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 67).

2. на кого—що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось. — Бачите шаблю? Оце ваша мати. А академія і всі ті книжки, букварі й філозофія, все це казна-що, і чхав я на все це… (Олександр Довженко, I, 1958, 218); — Ігор правий, — сердито сказав він. — Треба зайти до Степана Демидовича і перепросити. — Ще чого? Чхати я хотів на цього грамотія… (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 43); Одмахнувшись рукою від дотепів осавула, як від цокотливої мухи, він сказав: — Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря… (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 81).

Як правильно писати та вживати слово – ЧХАТИ

Джерело – словник СУМ – ЧХАТИ Том 11 — Стор. 392.

Тлумачення та значення слова «ЧХАТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧХАТИ

27.10.2016

Написати коментар