1.    
  2.     ЧКУРИТИ

ЧКУРИТИ

ЧКУРИТИ, рю, риш, недок., рідко, ЧКУРНУТИ, ну, неш, док., розм. Дуже швидко бігти, летіти і т. ін. Явтух Каленикович чкурить із гори в долину, з долини на гору, пара за ним в’ється, сніг співає (Юрій Яновський, II, 1954, 211); Сидить наш конотопський сотник, Микита Уласович Забрьоха, на днищу [днищі], мов на коні; ..а воно чкурить! воно чкурить, ще прудше, чим Яцькова приблуда (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 204); Старший хлопець і вглядів півнячу перебиту ногу, що стриміла з горшка. Він зараз чкурнув до матері та й розказав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 372); Лише мати подалася до сусід, як Оверко босоніж чкурнув надвір (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 24); // тільки док. Швидко утекти. Невідомі почали дивитися на ріг, де шлях повертав до заводу. І через секунду чкурнули в пітьму поміж будинками (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 345); Він вивернув кишені, натрусив хлібних крихт і вкинув у воду. Але мальки злякано чкурнули від берега (Олесь Донченко, VI, 1957, 261); Вона [жаба] стрибнула просто на півня, і той з переляку чкурнув аж на тин (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 219); // тільки док. Швидко вирушити куди-небудь; податися. Кайдашиха боялась, щоб Мелашка знов не чкурнула на Бассарабію (Нечуй-Левицький, II, 1956, 345); Тільки було настане весна, то зараз і чкурну в ліс, там і живу, мов хижий звір (Олекса Стороженко, I, 1957, 348); — Друкуватися ніде, їсти нічого, то що чоловік має робити? Я, ними бувши, давно б уже чкурнув до Америки… (Петро Колесник, Терен.., 1959, 358).

Як правильно писати та вживати слово – ЧКУРИТИ

Джерело – словник СУМ – ЧКУРИТИ Том 11 — Стор. 343.

Значення та приклади вживання слова «ЧКУРИТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧКУРИТИ

22.04.2017

Написати коментар