1.    
  2.     ЧОРНОЧУ́БИЙ

ЧОРНОЧУ́БИЙ

ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги..Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 8); Партизани поспішали.. Піппо Бенедетті висипав на шофера цілі черги круглих і красивих італійських слів, а той тільки крутив своєю чорночубою головою і так само повільно і вперто долав один завиток шосе за другим (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 505); // у знач. ім. чорночубий, бого, чол., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб. Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла — з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Бучці за театр (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 92).

Як правильно писати та вживати слово – ЧОРНОЧУ́БИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЧОРНОЧУ́БИЙ Том 11 — Стор. 361. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЧОРНОЧУ́БИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧОРНОЧУ́БИЙ

07.08.2018

Написати коментар