1.    
  2.     ЧТИ́ВО

ЧТИ́ВО

ЧТИ́ВО, а, сер., розм.

1. збірн. Книги, твори для читання. Він любив новинки, переповнені екзотикою, і батько просто з ніг збивався, здобуваючи синові чтиво до смаку (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 25); [Намісниця:] Говорять, ти вчащать до клубу стала, Якісь книжки безбожні там береш. [Марилька:] Я для Романа. В ямі тій помреш, Якщо не дать йому якогось чтива (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 166).

2. Читання, читка. Три дочки [попа], з котрих найстарша — вже дівка на порі, зважаючи на великий піст, коротали час за вишиванням та релігійним чтивом, не виходячи з домівки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 202).

Як правильно писати та вживати слово – ЧТИ́ВО

Джерело – словник СУМ – ЧТИ́ВО Том 11 — Стор. 370.

Тлумачення та значення слова «ЧТИ́ВО» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧТИ́ВО

11.01.2017

Написати коментар