1.    
  2.     ЧУ́РА

ЧУ́РА

ЧУ́РА, и, чол., діал. Джура. Зо мною, слухай же, остались Данило, чура мій, та я, Та Пріся, дочечка моя! (Тарас Шевченко, II, 1963, 257); Як ось двері одчинились, і лізе в хату, тяжко переступаючи через поріг, батько Пугач, а за ним його чура (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 134).

Значення слова – ЧУ́РА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЧУ́РА Том 11 — Стор. 385. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЧУ́РА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧУ́РА

29.12.2017

Написати коментар