1.    
  2.     ЧВІ́РКА

ЧВІ́РКА

ЧВІ́РКА, и, жін., діал. Четвірка, четверня. Дзвоники бреньчать, Копита стукають о змерзлу землю, І вчвал жене по втоптаній дорозі Препишна чвірка (Іван Франко, XI, 1952, 21); Багаті бояри з Молдавії враз із своїми молодими дружинами приїздили гарними оксамитно-чорними чвірками, в посрібленій упряжі (Ольга Кобилянська, I, 1956, 401).

Значення слова – ЧВІ́РКА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЧВІ́РКА Том 11 — Стор. 289. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЧВІ́РКА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЧВІ́РКА

07.05.2018

Написати коментар