ЧИСТЕ́НЬКИЙ

ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чистий. Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (Андрій Головко, II, 1957, 120); На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Юрій Яновський, I, 1958, 582); З коридора через розчинені двері виглянула Ориська, з розгубленими, зляканими очима, чистенька, вичепурена, як цяцька на ялинку (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 33); Прихожа була маленька, але чистенька (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 308); — Ой, пасіться ви, корови, В рівному лугу, А я піду скупаюся В чистенькому Бугу!.. (Степан Руданський, Тв., 1959, 52); Спершу намір Турбая здивував людей. Звідки на чоловіка таке найшло? Відмовився від чистенької і приємної посади в школі, сам напросився до роботи важкої і дуже неспокійної (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 218).

Значення слова – ЧИСТЕ́НЬКИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЧИСТЕ́НЬКИЙ Том 11 — Стор. 330. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЧИСТЕ́НЬКИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).