1.    
  2.     ЦІЛКОВИТО

ЦІЛКОВИТО

ЦІЛКОВИТО, присл. Цілком, повністю. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому. Батьки його жили при школі (Андрій Головко, II, 1957, 261); Роботу майже закінчено. Маючи ще годину, я був цілковито забезпечений від помилок (Юрій Яновський, II, 1958, 119); Холодна осіння ніч цілковито панувала над околицею (Микола Трублаїні, I, 1955, 82); Орися відразу затихла, горе.. раптово захололо в ній.. Все вона робила автоматично і була цілковито підкорена чужій волі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 278); // До кінця, зовсім, абсолютно. Дуже часто тиха.. невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху (Іван Франко, XVI, 1955, 65); А о. Василь так і не прийшов до себе цілковито. Щось мурмотів незрозуміле і дуже швидко згодився їхати додому, коли Маруся о тім натякнула (Гнат Хоткевич, II, 1966, 75).

Як правильно писати та вживати слово – ЦІЛКОВИТО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЦІЛКОВИТО Том 11 — Стор. 233. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЦІЛКОВИТО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЦІЛКОВИТО

07.10.2018

Написати коментар