1.    
  2.     ЦЯЦЬКУВАТИ

ЦЯЦЬКУВАТИ

ЦЯЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Прикрашати, оздоблювати предмети, речі тощо; начіплювати прикраси на когось. Хоч без крутих слів не обходилося, отже він так непримітно уплітав їх у свою розмову, мов золотар цяцькував персні дорогими камінцями (Панас Мирний, III, 1954, 210); // Надавати чому-небудь яскравості, барвистості. Там [у гротах] були дива.. Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти, а різнобарвні молюски своїм тілом цяцькували підводні скелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Сузір’я вогнів гаптували степову ніч золотом, цяцькували візерунками (Олесь Донченко, VI, 1957, 502); // Залишати плями на чому-небудь. Уже і снігу не було на тих чоботях, а він усе ще хмурився і тупав, цяцькував підлогу лапатими вологими слідами (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 87); * Образно. Вас чарує небесна блакить, Що, цяцькуючи блескотом вірші, Часом очі вам надто сліпить (Павло Грабовський, I, 1959, 392).

Як правильно писати та вживати слово – ЦЯЦЬКУВАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЦЯЦЬКУВАТИ Том 11 — Стор. 258. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЦЯЦЬКУВАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЦЯЦЬКУВАТИ

10.03.2017

Написати коментар