1.    
  2.     ЦЯ́ТОЧКА

ЦЯ́ТОЧКА

ЦЯ́ТОЧКА, и, ж, Зменш.-пестл. до цятка. Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич! (Олесь Гончар, I, 1954, 460); Місяць, виразно карбуючи найменшу цяточку, заливав його обличчя (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 70); «Чому, — думає Юра, — очі у мене заплющені, в кімнаті темно, а я бачу багато-багато червоних і зелених цяточок?» (Юрій Смолич, II, 1958, 14); Данилкова мати, хоч і бідна господиня.., а й вона той двір обмете і обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами (Юрій Яновський, II, 1958, 184); Скоро в гнізді з’явилося п’ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 15); Її пухкеньке обличчя з милими цяточками ластовиння світилось тихою радістю (Семен Журахович, Даша, 1961, 11); Ген на чорній ріллі метушилися різнокольорові цяточки — то колгоспники сіяли (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 120); Ви почуваєте, що ви — частина того світу, невеличка цяточка його живого тіла, непримітний куточок його безмірної душі (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Це остання в ряду будинків цяточка світла (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 241); Жінка почтиво їла. Раз по раз втиралася рукавом, бо чоловік кидав на неї цяточками слини (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44); Здавалося, вітер дме з колодязя, над яким нахилився Данило і спостерігає блискучу цяточку свіжої води (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 3); * У порівняннях. Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 19). До [останньої] цяточки — цілком, без винятку. Їй [матері] здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Юрій Яновський, II, 1954, 109); З цяточками; В цяточках; В цяточку — те саме, що З цятками (див. цятка). Їхня [жаб’яча] ікра ворушиться в воді, ніби прозора стрічка з чорними цяточками (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 15); Йому схотілося купити врунастий, в вишневих цяточках, галстук (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 307); Ні (ані) цяточки — нікого, нічого, ніскільки. [Гелен:] Кассандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор [табір] спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка, II, 1951, 304); Село ніби спало. І за ворота виглянути — ніде на вулиці ні цяточки (Андрій Головко, II, 1957, 284); Родима цяточка див. родимий.

Як правильно писати та вживати слово – ЦЯ́ТОЧКА

Джерело – словник СУМ – ЦЯ́ТОЧКА Том 11 — Стор. 256.

Тлумачення та значення слова «ЦЯ́ТОЧКА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЦЯ́ТОЧКА

19.06.2017

Написати коментар