1.    
  2.     ЦЯВКАТИ

ЦЯВКАТИ

ЦЯВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що дзявкати. У дворах тільки цявкали стривожені собаки (Петро Панч, Вибр., 1947, 209); // Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. Над його головою шуміли кулі, цявкали, свистіли, а він, пригнувшись до гриви, мчав, як серед рою бджіл (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 239); // безос. Над ним тріщало, гриміло і цявкало. В улоговині схили були чорні від вирваної вибухами землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 498).

Значення слова – ЦЯВКАТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЦЯВКАТИ Том 11 — Стор. 254. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЦЯВКАТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЦЯВКАТИ

18.09.2018

Написати коментар