ЦИГАНКУВА́ТИЙ

ЦИГАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на цигана, циганку. Збори розходились галасливо, як і більшість зборів. Біля дверей хлопці обступили Ярослава. А горбоносий, циганкуватий редактор прози туснув [штовхнув] його під бік, міцно потис руку (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 102); — Ти тільки подумай! Ота циганкувата, чорнорота Тамарка плеще про тебе, розносить по всьому селищі, що ніби ти переслідуєш отого п’янюгу Романа (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 212); // Такий, як у циган. Дивиться Христина на веселе циганкувате обличчя Юрка, на його задьористі, повні іскристого сміху очі й мимоволі починає посміхатися (Михайло Стельмах, I, 1962, 281).

Як правильно писати та вживати слово – ЦИГАНКУВА́ТИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЦИГАНКУВА́ТИЙ Том 11 — Стор. 209. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЦИГАНКУВА́ТИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).