1.    
  2.     ДАНЬ

ДАНЬ

ДАНЬ, і, жін., рідко. Те саме, що данина. Не мав багач що ліпшого робити, Приобіцяв цареві дань платити (Іван Франко, XI, 1952, 319); Музі дань сплатив я (Максим Рильський, I, 1956, 173); Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя… (Яків Качура, Вибр., 1947, 33); * Образно. Щедру дань візьмуть володарі, Розбудивши землю сонну (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 46).

Значення слова – ДАНЬ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ДАНЬ Том 2 — Стор. 211. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ДАНЬ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ДАНЬ

28.01.2018

Написати коментар