1.    
  2.     ДІДИ́ЗНИЙ

ДІДИ́ЗНИЙ

ДІДИ́ЗНИЙ, а, е, заст.

1. Успадкований від дідів, предків: родовий.

2. Дуже старий; старезний. Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (Олекса Стороженко, I, 1957, 343).

Як правильно писати та вживати слово – ДІДИ́ЗНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ДІДИ́ЗНИЙ Том 2 — Стор. 299. – словник української мови

Українська мова словник слово «ДІДИ́ЗНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ДІДИ́ЗНИЙ

12.04.2018

Написати коментар