1.    
  2.     ДІЄСЛІ́ВНИЙ

ДІЄСЛІ́ВНИЙ

ДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дієслово. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче — іменникова (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 224). Дієслівна рима — рима, яка створюється дієсловами. Дуже поширена в поезії рима, що створюється з співзвучності закінчень дієслів, так звана дієслівна рима (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 109); Дієслівний складений присудок — присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі. В залежності від характеру призв’язкової частини розрізняють іменний і дієслівний складений присудок (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 140).

Як правильно писати та вживати слово – ДІЄСЛІ́ВНИЙ

Джерело – словник СУМ – ДІЄСЛІ́ВНИЙ Том 2 — Стор. 301.

Тлумачення та значення слова «ДІЄСЛІ́ВНИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДІЄСЛІ́ВНИЙ

06.04.2017

Написати коментар