1.    
  2.     ДІТВОРА́

ДІТВОРА́

ДІТВОРА́, вори́, жін., збірн., розм. Те саме, що діти 1 1. Висипала на вулицю дітвора і збудила тишу криком та дзвінким сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Двадцять п’ятого жовтня вступили наші частини в Дніпродзержинськ, а дев’ятого листопада дітвора вже пішла в школи (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 212).

Як правильно писати та вживати слово – ДІТВОРА́ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ДІТВОРА́ Том 2 — Стор. 309. – словник української мови

Українська мова словник слово «ДІТВОРА́» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ДІТВОРА́

03.08.2018

Написати коментар