1.    
  2.     ДЛЯ́ВІСТЬ

ДЛЯ́ВІСТЬ

ДЛЯ́ВІСТЬ, вості, жін., розм., рібко. Абстр. ім. до длявий. Це баріння, і вся ота нудотна длявість його мови, тихоплавність рухів — усе це вже доводило владику замалим не до сказу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 415); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 181).

Як правильно писати та вживати слово – ДЛЯ́ВІСТЬ

Джерело – словник СУМ – ДЛЯ́ВІСТЬ Том 2 — Стор. 313.

Тлумачення та значення слова «ДЛЯ́ВІСТЬ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДЛЯ́ВІСТЬ

23.02.2017

Написати коментар