1.    
  2.     ДРІТ

ДРІТ

ДРІТ, дроту, чол. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують (Леся Українка, III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівняннях. [Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Юрій Яновський, I, 1958, 401).

Як правильно писати та вживати слово – ДРІТ

Джерело – словник СУМ – ДРІТ Том 2 — Стор. 419.

Тлумачення та значення слова «ДРІТ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДРІТ

12.04.2017

Написати коментар