1.    
  2.     ДУБІ́ВКА

ДУБІ́ВКА

ДУБІ́ВКА, и, жін.

1. Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем. Узбецькі дині — то не звичайні дубівки чи качанки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 300).

2. Плід цієї рослини. Були тут [на баштані] дубівки з шкаралупою, як дубова кора (Олесь Донченко, VI, 1957, 140);  * У порівняннях. Буйні голови поклали В мішок.., Мов пару гарних дубівок (Іван Котляревський, I, 1952, 230).

Як правильно писати та вживати слово – ДУБІ́ВКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ДУБІ́ВКА Том 2 — Стор. 429. – словник української мови

Українська мова словник слово «ДУБІ́ВКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ДУБІ́ВКА

27.12.2016

Написати коментар