1.    
  2.     ДУБНУТИ

ДУБНУТИ

ДУБНУТИ, ну, неш; мин. ч. дуб, ла, ло; недок., розм. Те саме, що дубіти. Дощ витрушувався з сірої повсті, сірів над водою, над пашнею. На тому березі ледве видніє корова: опустила голову, дубне (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 249); [Лицар:] Ой, лихо! дубнуть, мліють руки!.. (Пускає руки й скочується з гори в діл) (Леся Українка, II, 1951, 205).

Як правильно писати та вживати слово – ДУБНУТИ

Джерело – словник СУМ – ДУБНУТИ Том 11 — Стор. 680.

Тлумачення та значення слова «ДУБНУТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДУБНУТИ

13.02.2017

Написати коментар