1.    
  2.     ДУМЛИ́ВИЙ

ДУМЛИ́ВИЙ

ДУМЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.

1. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Леся Українка, I, 1951, 445);

//  Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати. Його думлива, флегматична натура не дала йому впасти в ту западню, в яку впадає найбільша часть початкуючих поетів-гімназистів (Іван Франко, III, 1950, 344).

2. Те саме, що гордовитий. Де полягла козацькая голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка, I, 1951, 19).

Як правильно писати та вживати слово – ДУМЛИ́ВИЙ

Джерело – словник СУМ – ДУМЛИ́ВИЙ Том 2 — Стор. 436.

Тлумачення та значення слова «ДУМЛИ́ВИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДУМЛИ́ВИЙ

21.04.2017

Написати коментар