1.    
  2.     ДУ́ЖЕ

ДУ́ЖЕ

ДУ́ЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно. Еней же їхав щось несміло, Бо море дуже надоїло (Іван Котляревський, I, 1952, 109); Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224); Самій [Галині] стало дуже смішно з себе (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 9); Ант ходив по хижі дуже тихо (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 8).

Як правильно писати та вживати слово – ДУ́ЖЕ

Джерело – словник СУМ – ДУ́ЖЕ Том 2 — Стор. 432.

Значення та приклади вживання слова «ДУ́ЖЕ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ДУ́ЖЕ

01.02.2017

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77