1.    
  2.     ДИФУ́ЗІЯ

ДИФУ́ЗІЯ

ДИФУ́ЗІЯ, ї, жін.

1. Процес взаємного проникнення речовин при безпосередньому стиканні або крізь порувату перегородку. Здатність водню до швидкої дифузії крізь пористі перетинки можна використати для проведення різноманітних цікавих спроб (Цікава хімія, 1954, 15); Рухом молекули пояснюється випарування речовини і дифузія (Підручник дезинфекції, 1953, 16).

2. рідко. Те саме, що дифузор 1. На цукрових заводах України буде встановлено більш як 100 безперервно діючих дифузій, завдяки чому вихід цукру збільшиться на 0,2 процента (Наука і життя, 7, 1956, 12).

Як правильно писати та вживати слово – ДИФУ́ЗІЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ДИФУ́ЗІЯ Том 2 — Стор. 290. – словник української мови

Українська мова словник слово «ДИФУ́ЗІЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ДИФУ́ЗІЯ

24.10.2018

Написати коментар