1.    
  2.     ДИВАКУВА́ТИЙ

ДИВАКУВА́ТИЙ

ДИВАКУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; трохи дивний. Завжди.. існувало два Кузьмичі — один домашній, а другий біля мартена. Домашній був трохи дивакуватим, зі своїми химерами та примхами (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 191).

Значення слова – ДИВАКУВА́ТИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ДИВАКУВА́ТИЙ Том 2 — Стор. 270. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ДИВАКУВА́ТИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ДИВАКУВА́ТИЙ

26.09.2018

Написати коментар