1.    
  2.     ЕФЕМЕ́РНИЙ

ЕФЕМЕ́РНИЙ

ЕФЕМЕ́РНИЙ, а, е, книжн.

1. Короткочасний, недовговічний, нетривалий. Відомо, що Галичина за весь час свого історичного життя,.. від упадку ефемерного Данилового королівства Галицького, майже ніколи не становила одну політичну і культурну цілість з подніпрянською Україною (Іван Франко, XVI, 1955, 175).

2. Уявний, нереальний. Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (Павло Тичина, III, 1957, 124).

Значення слова – ЕФЕМЕ́РНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЕФЕМЕ́РНИЙ Том 2 — Стор. 492. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЕФЕМЕ́РНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕФЕМЕ́РНИЙ

14.08.2018

Написати коментар