1.    
  2.     ЕФІ́РНИЙ

ЕФІ́РНИЙ

ЕФІ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ефір. Плава місяць в синім морі, Зорі іскряться дрібні У далекому просторі, У ефірній глибині (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 199);

//  Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.). Рідше при операціях застосовували ефірний наркоз (Матеріали.. охорони здоров’я.., 1957, 148).

Ефірна олія — летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. По їх плантаціях пройшов уже не один танк (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 329).

2. книжн. Надзвичайно легкий. Ефірна балерина; Ефірне плаття.

3. перен. Безтілесний, неземний. Дівчина була таки досить солідного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231).

Як правильно писати та вживати слово – ЕФІ́РНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕФІ́РНИЙ Том 2 — Стор. 493. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕФІ́РНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕФІ́РНИЙ

24.10.2018

Написати коментар