1.    
  2.     ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ

ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ

ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, — на диво сміливий і екстравагантний (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 94); // Незвичайний, чудний, химерний (про людину). Софі розсміялася: — Ви вважаєте мене екстравагантною? Так не забудьте ж, що я виховувалася в Парижі… (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 185).

Як правильно писати та вживати слово – ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ Том 2 — Стор. 465. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ

22.10.2018

Написати коментар