1.    
  2.     ЕНЕ́РГІЯ

ЕНЕ́РГІЯ

ЕНЕ́РГІЯ, і, жін.

1. спец. Одна з основних властивостей матерії, загальна міра всіх форм її руху. Свічення білого фосфору — приклад прямого перетворення хімічної енергії в світлову (Хімія, 9, 1956, 93); Марійка розповіла, скільки електричної енергії даватиме нова гідростанція (Олесь Донченко, V, 1957, 346);

//  Здатність якого-небудь тіла, речовини і т. ін. виконувати якусь роботу або бути джерелом тієї сили, що виконуватиме роботу. На газотурбовозі енергія палива перетворюється в механічну роботу в газотурбінній установці (Наука і життя, 9, 1956, 12).

2. рідко. Те саме, що електроенергія. Дніпрогес не спиняли. Навпаки: їй було доручено бойове завдання — безперебійно і до останнього подиху забезпечувати енергією заводи, транспорт і фронт (Яків Баш, На землі.., 1957, 34).

3. Діяльна сила, поєднана з наполегливістю, рішучістю в досягненні поставленої мети. Трудно пізнати в ньому того повного енергії, сили та життя Замфіра, яким він був ще недавно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); З усією енергією і молодим запалом взявся Тарас до роботи (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 129).

Як правильно писати та вживати слово – ЕНЕ́РГІЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕНЕ́РГІЯ Том 2 — Стор. 480. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕНЕ́РГІЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕНЕ́РГІЯ

28.07.2018

Написати коментар