1.    
  2.     ЕПІ́ЧНІСТЬ

ЕПІ́ЧНІСТЬ

ЕПІ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до епічний 1. На епічність я великої претензії не маю, і коли мені сей «вищий рід поезії» не дасться, то я не буду тим дуже гризтися (Леся Українка, V, 1956, 438); Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство літератури, 1959, 206).

Як правильно писати та вживати слово – ЕПІ́ЧНІСТЬ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕПІ́ЧНІСТЬ Том 2 — Стор. 485. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕПІ́ЧНІСТЬ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕПІ́ЧНІСТЬ

17.10.2017

Написати коментар