1.    
  2.     ЕПІГО́Н

ЕПІГО́Н

ЕПІГО́Н, а, чол. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму.. (Ленін, 9, 1949, 86); Проти націоналістичних поетиків, епігонів буржуазно-декадентського мистецтва спрямовані вірші Тичини «Один в любов…» і «Плюсклим пророкам» (Історія української літератури, II, 1956, 358).

Як правильно писати та вживати слово – ЕПІГО́Н – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕПІГО́Н Том 2 — Стор. 482. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕПІГО́Н» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕПІГО́Н

07.09.2018

Написати коментар