1.    
  2.     ЕПІЛЕ́ПСІЯ

ЕПІЛЕ́ПСІЯ

ЕПІЛЕ́ПСІЯ, ї, жін. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба. Епілепсія характеризується припадками, які періодично повторюються і які можуть бути генералізованими, з втратою свідомості, або місцевими, які, як правило, не супроводяться втратою свідомості (Лікарська експертиза.., 1958, 89); Піна текла йому з рота. Іноді вигукуючи щось незрозуміле й стогнучи, він бився в епілепсії… (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 111).

Як правильно писати та вживати слово – ЕПІЛЕ́ПСІЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕПІЛЕ́ПСІЯ Том 2 — Стор. 483. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕПІЛЕ́ПСІЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕПІЛЕ́ПСІЯ

22.08.2018

Написати коментар