1.    
  2.     ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ

ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ

ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до епістола 1. До тих листів.. я додаю деякі речі, переважно також епістолярного характеру (Іван Франко, XVI, 1955, 366); — Тільки, друже мій, не освідчуйся мені в усній формі. Дотримуйся епістолярного стилю (Натан Рибак, Час, 1960, 743);

//  Написаний у формі листів (про літературний твір). Слід відзначити епістолярні твори древньоруської літератури, з числа яких зберігся лист Володимира Мономаха до Олега Святославича (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512).

2. Який становить сукупність чиїх-небудь листів. Великий інтерес становить епістолярна спадщина критика [В. Стасова] — його листування з багатьма видатними російськими діячами культури, літератури і мистецтва (Наука і життя, 9, 1956, 41).

Значення слова – ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ Том 2 — Стор. 484. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ

14.04.2018

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77