1.    
  2.     ЕШАФО́Т

ЕШАФО́Т

ЕШАФО́Т, у, чол. Поміст для страти. Терень, хоч і стояв уже на ешафоті, але навіть у цю останню хвилину не вірив у смерть (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 424); * У порівняннях. — Я йшла, як на ешафот. (Юрій Яновський, I, 1958, 180).

Як правильно писати та вживати слово – ЕШАФО́Т – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕШАФО́Т Том 2 — Стор. 493. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕШАФО́Т» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕШАФО́Т

19.01.2018

Написати коментар