1.    
  2.     ЕСТЕТИ́ЧНИЙ

ЕСТЕТИ́ЧНИЙ

ЕСТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до естетика. Соціалістичний реалізм пройшов велику школу очищення від скверни догматизму і начотництва, які гальмували розвиток естетичної теорії (Радянське літературознавство, 1, 1958, 3); — Правда, картина не зовсім естетична, але зате реальна, — тяг далі Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 75).

2. Пов’язаний із створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті. Література в нашому суспільстві відіграє винятково важливу роль у формуванні комуністичної ідеології, в розвитку естетичних смаків радянської людини (Історія української літератури, I, 1954, 9);

//  Викликаний прекрасним у житті чи мистецтві. Вона сідає за фортепіано — і передчуття естетичного задоволення наповняє душу молодого студента (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52).

Як правильно писати та вживати слово – ЕСТЕТИ́ЧНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЕСТЕТИ́ЧНИЙ Том 2 — Стор. 489. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЕСТЕТИ́ЧНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЕСТЕТИ́ЧНИЙ

11.10.2017

Написати коментар