ФІКСАТИ́В

ФІКСАТИ́В, у, чол., спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби. Збереглися фарби так довго завдяки чудовому фіксативу, який готували із суміші сиру з клеєм (Наука і життя, 8, 1970, 50); Запах фіксативу, олійних фарб. Підлогу заставлено, завалено пензлями, тюбиками з фарбою (Іван Драч, Іду.., 1970, 170).

Як правильно писати та вживати слово – ФІКСАТИ́В – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ФІКСАТИ́В Том 10 — Стор. 589. – словник української мови

Українська мова словник слово «ФІКСАТИ́В» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).