1.    
  2.     ГАНЬБА́

ГАНЬБА́

ГАНЬБА́, и, жін.

1. Принизливе для кого-небудь становище. Бабуся кілька разів опередила мене. Для мене це була ганьба (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 67).

2. Недобра слава; безчестя. Прощай, убогий Кос-Арале.. Ні хвали, Ані ганьби я не сплітаю Твоїй пустині (Тарас Шевченко, II, 1953, 207); Вчора при людях його обсміяв Роман, а це знову ганьба на все село (Михайло Стельмах, I, 1962, 107).

3. Вигук, що виражає осуд кого-, чого-небудь. [Комісар:] І гасло викиньте — ганьба і смерть тому, хто залишиться в бухті (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32).

Ганьбу давати, заст. — гудити, ганити. — Лучче було ганьби не давати: зради не було б, сорому (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 239).

Як правильно писати та вживати слово – ГАНЬБА́ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГАНЬБА́ Том 2 — Стор. 27. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГАНЬБА́» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГАНЬБА́

30.10.2018

Написати коментар