ГО́ГІТ

ГО́ГІТ, готу, чол. Те саме, що гоготання і гоготіння. Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 57); Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і юйків влилися тріск і гогіт вогню (Зінаїда Тулуб, Людолови, 11, 1957, 114).

Як правильно писати та вживати слово – ГО́ГІТ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГО́ГІТ Том 2 — Стор. 101. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГО́ГІТ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).