1.    
  2.     ГОЛОСЛІ́ВНИЙ

ГОЛОСЛІ́ВНИЙ

ГОЛОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований. — Я можу подати живі приклади, панове, щоб не бути голослівним (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 393); — Своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 185).

Як правильно писати та вживати слово – ГОЛОСЛІ́ВНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГОЛОСЛІ́ВНИЙ Том 2 — Стор. 116. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГОЛОСЛІ́ВНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГОЛОСЛІ́ВНИЙ

13.07.2017

Написати коментар