1.    
  2.     ГОРДИТИ

ГОРДИТИ

ГОРДИТИ, джу, диш, недок., діал. Гордувати (у 3 знач.). — Все гордить ним [народом], що мало би перед ним коритися! (Іван Франко, VIII, 1952, 324); Обітниці дарунків мене бентежили.. Та знов не хочу, щоб думали, що горджу тут їхніми, може, і щирими дарунками (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 395).

Як правильно писати та вживати слово – ГОРДИТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГОРДИТИ Том 2 — Стор. 127. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГОРДИТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГОРДИТИ

17.01.2017

Написати коментар